Практика самозаспокоєння для дітей (і не тільки)

Практика самозаспокоєння для дітей (і не тільки)
⠀
Коли моя шестирічна донька Таїсія пішла в новий дитячий садок, їй там було сумно.
⠀
В один з цих днів я зранку сіла поруч зі сплячою Таєю і уявила, як їй там у садку, що вона відчуває, в які моменти їй особливо потрібна підтримка, коли вона сумує за мною, і сама спробувала відчути, чим їй в ці моменти можна допомогти.
⠀
В результаті народилося щось на зразок гри-вправи по самопідтримці. Ось як я розповіла про неї Таї, поки одягала її під ковдрою (щоб було тепліше):
⠀
Я тебе дуже люблю, ось прям сильно-сильно. Відчуваєш, як тобі тепло всередині, коли я тебе обіймаю?
⠀
Це там моя любов, шматочок мене, який завжди з тобою. Ти можеш відчути її і уявити як тепло і світло. Він там з того часу, коли ти ще була у мене в животі і він з тобою назавжди. Я знаю, тому що я його теж відчуваю.
⠀
Коли тобі стане вдень ​​сумно і самотньо, пограй в гру - пошукай, де ти відчуваєш це тепло всередині. Ти можеш покласти руку собі на груди і відчути, як там б'ється серце. Тепло там? Або поклади руку на живіт, відчуй, як він рухається разом з диханням. Відчуваєш там тепло і світло? А, може, найбільше любові в п'яті? Пам'ятаєш, ти просила тримати тебе за ногу перед сном, коли була маленька? Так що там точно великий запас любові. Можеш потриматися за свої ноги, якщо ти лежиш в ліжку під час тихої години або просто відчути, як їм тепло стояти на землі.
⠀
Пошукай, де тепло і світло, а як знайдеш, уяви, що вони наповнюють тебе всю і ті місця в тілі, де зараз темно, холодно і щільно. Воно зігріває і розм'якшує їх. І тобі стане тепло загалом, як коли я тебе обіймаю зараз сильно-сильно.
⠀
Звичайно, ця практика не про те, щоб різко полюбити дитячий садок. Вона про вміння перенаправляти увагу з тривожних думок і емоцій в тілесні відчуття, про вміння заспокоїти себе через тіло.
⠀
І ще вона про любов, яка насправді завжди всередині.
-
Анна Кожара (Anna Kozhara)